Президія асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» сьогодні, 6 березня 2018 р., представила спільний план дій під назвою «Позиційний документ», де відображено план діяльності асоціації на найближчі два роки.

За словами гендиректора УКАБ Тараса Висоцького, «Позиційний документ» є «дорожньою картою» діяльності УКАБ, спрямованою на покращення умов ведення аграрного бізнесу в Україні.

«У документі зазначені шість блоків питань, які є пріоритетними в роботі асоціації: формування сприятливого бізнес-середовища в АПК, вільний доступ до передових технологій, розвиток та розширення аграрних ринків, удосконалення земельних відносин, державна підтримка АПК та становлення соціальної відповідальності агробізнесу», — констатував він. 

Пріоритетом у своїй роботі в асоціації вважають створення прозорих, а головне, передбачуваних умов для ведення аграрного бізнесу в Україні. 

«Щороку для аграріїв змінюються податкові правила. Кожного року виробники не знають, за що проголосують наприкінці грудня депутати та які зміни чекають на них з нового року. Наприкінці 2017 року у Верховній Раді ухвалили правки, які відміняють експортне ПДВ на сою з вересня 2018 року і на ріпак з 2020 року. Цим рішенням депутати забрали в агровиробників 10-15 млрд грн. Коли оподаткування постійно змінюється, аграрії не впевнені у завтрашньому дні, і бояться інвестувати кошти у свій розвиток. Це зумовлює поширення тіньової економіки. Втрати держбюджетом у вигляді несплачених податків на прибуток за результатами останніх 4 років склали  563 млн грн. Сьогодні 30% операцій з купівлі-продажу сільгосппродукції перебувають «у тіні» — зазначив Тарас Висоцький у ході презентації. 

Від «сірих» та «чорних» схем недоотримує, передусім, бюджет країни, додають в УКАБ: «Втрати від ненадходження валютної виручки за останні 4 роки оцінюється на рівні 3 млрд грн. Ці кошти могли б підтримати гривню, сприяти її стабілізації та зміцненню, натомість вони залишаються на офшорних рахунках за кордоном». 

Сільські громади через тіньові платежі від користування земельними ділянками недоотримують до 6 млрд грн, констатували в асоціації.

Для того, аби вивести бізнес «з тіні» необхідно доповнити Податковий кодекс України  спеціальним механізмом оподаткуванням експортних операцій та накласти семирічний мораторій на зміни до Податкового кодексу України для аграріїв, пропонують в УКАБ.

«Розвиток сектору стримує і наявність двох найбільших державних монополій. Перша з них — виробництво мінеральних добрив. Через монополію на цьому ринку українські аграрії щороку переплачують 4-5 млрд грн. Це стримує зростання урожайності сільгоспкультур та отримання валового продукту. Схожа ситуація спостерігається і на ринку залізничних перевезень. Дефіцит вагонів-зерновозів, зношеність парку тяги, ручний їх розподіл, — призводить до затримок поставки продукції та породжує корупційні схеми, які оцінюють на рівні 300 млн грн щорічно», — говорять в асоціації. 

Для того, щоб лібералізувати ринок мінеральних добрив, необхідно запровадити нульову митну ставку на ввезення добрив з усіх пунктів доставки, окрім Росії. Аби знизити логістичні ризики, — ухвалити прогресивний закон про залізничний транспорт в України, запустити демонополізацію «Укрзалізниці», допустити приватний бізнес до залізничних перевезень.

«Аграрний сектор може освоювати $5 млрд іноземних інвестицій кожного року. Проте, приток іноземних інвестицій можливий лише у разі завершення земельної реформи. Це дозволить надати доступ виробникам до основного виробничого ресурсу — землі», — каже Тарас Висоцький. 

Останні роки частка агропродовольчої продукції у загальному експорті з України складає понад 40%. Завдяки аграрному експорту щороку Україна залучає з інших економік понад 16-$17 млрд. Це підтримує стабільність нашої національної валюти. Все більше товарних марок з брендом «зроблено в Україні» користуються популярністю в іноземних супермаркетах. Так, за останні 4 роки вдвічі вдалося наростити поставки продуктів з доданою вартістю.

«Реалізація цих та наступних кроків, передбачених у «Позиційному документі» Асоціації протягом наступних двох років, дозволить залучити 4 млрд грн додаткових надходжень до місцевих бюджетів, 10 млрд грн у загальний бюджет України. Відкладений економічний ефект проведених заходів протягом 5 років принесе біля 50 млрд грн в економіку України», — резюмував гендиректор УКАБ Тарас Висоцький.